linguage.ru

Лісоповал - кореш

А життя було, ну точно, як у нас,
Траплялося оступався і не раз,
І так само на тебе кричав конвой,
А ти, як був, спокійний і живий.

А життя було, звичайно, не халва,
Але все ж попереду чекала Москва,
А в голові був Бог і був закон,
І дружбу ми не ставили на кін.

Так і хочеться назвати тебе "кореш",
Та з посадою своєї не посперечаєшся,
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.

Півміста приходить на прийом,
І кожен з розмовою про своє,
І ти б вжив усіх і всім допоміг,
Так все ж людина ти, а не Бог.

Так і хочеться назвати тебе "кореш",
Та з посадою своєї не посперечаєшся,
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.

А життя було по совісті завжди,
І що нам перераховувати року,
Даю тобі з натяжкою п`ятдесят,
А далі нехай вважає Держкомстат.

Так і хочеться назвати тебе "кореш",
Та з посадою своєї не посперечаєшся,
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.

Так і хочеться назвати тебе "кореш",
Та з посадою своєї не посперечаєшся,
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.
Але і в краватці своєму від Версаче,
Кореш ти, а ну ніяк не інакше.

Поділися в соціальних мережах:

Схожі

© 2011—2017 linguage.ru