linguage.ru

Фізіологія рослин

Відео: Фізіологія Рослин

фізіологія рослин, наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їх взаємозв`язку і зв`язку з навколишнім оточенням.

Фізіологія рослин - наука про функціональну активність рослинних організмів і механізми процесів рослинних систем різних рівнів їх організації - від субклітинних структур до цілісних рослин. Фізіологія рослин досліджує структуру і функції рослинного організму, механізми мінерального живлення, фотосинтезу, транспорту речовин, дихання, системи регуляції та інтеграції окремих елементарних реакцій до рівнів фізіологічної функції, водний режим, механізми росту, розвитку і їх регуляції, вплив факторів середовища та природу стійкості рослин до несприятливих умов навколишнього середовища.

Основне завдання фізіології рослин полягає в отриманні та узагальненні нових знань про фізіологічні процеси в рослинному організмі і можливості управління продукційного процесу рослинних угруповань з метою створення теоретичної бази раціонального використання і захисту рослинного світу.

Фізіологія рослин в Україні

На Україні в першій половині 19 століття до розвитку ф.р. привів Н. Максимович-Амбодик, який зокрема досліджував питання про обмін речовин. З сер. 19 в. осередками розвитку фізіології рослин на Україну були кафедри ботаніки при університетах, а також у вищих с.-г. школах і на агрономічних н.-и. станціях. У тих установах в 19 - поч. 20 ст. працювали такі видатні фізіологи, як Й. Баранецький (вивчав осмотичні властивості клітин), Костянтин Пуріевіча (енергетика фотосинтезу), В. Залеський (перетворення білкових і фосфоровіх речовин), Ф. Породько (проблеми Хемотропізм), Е. Вотчал, засновник школи укр. ботаніків-фізіологів, де яку входили А. Оканенко, В. Колкуров, А. Табенцькій, І. Толмачов, А. Кекух, А. Левшин та ін.

З утворенням 1918 УАН в Києві фізіологічні проблеми рослин досліджували створені в її системі три кафедри: біології с.-г. рослин, фіз. Ф. і хім. Ф. p., Які згодом (1934) увійшли до складу Інституту Ботаніки АН УРСР (після війни - Інститут Ф. р АН УРСР), як також на багатьох кафедрах високих шкіл. У центрі досліджень - проблеми харчування рослин, водного режиму і транспірації в польових умовах, яким вже раніше приділяв увагу Е. Вотчал, а згодом його учні А. Оканенко, Л. Максимчук та ін. Систему органо-мінерального живлення рослин, фізіологічної дії різних мікроелементів досліджували П. Власюк, О. Душечкина, Т. Демиденко, Ф. Мацкова, С. Климовицкий, А. Макарик, Е. Рудакова и др обмін речовин, дихання рослин - С. Гребінський, питання зимостійкості і солестійкості рослин - Д. Проценко, Л. Поліщук, І. Білоконь, А. Белець кая і ін. Методу радіоактивних ізотопів для вивчення надходження речовин в рослині застосовують Д. Гродзинський, Ю. Поруцькій і ін.

Фізіологічну роль світла вивчали В. Любименко, А. Оканенко, Я. Ромашко- фотохімії хлорофілу - В. Дайн, І. Ділунг- питання біосинтезу хлорофілу і каротину розробила Е. Судьїна. Молекулярну організацію фотосинтетичного апарату хлоропластів досліджують А. Островська, Н. Гамаюнова, С. Кочубей- енергетичний обмін рослин з оточенням розглядають Г. Ількун, Г. Самохвалов. Біофізичний напрям в дослідженнях фотосинтезу вводять Г. Гродзинський, М. Бідзіля, Б. Гуляєв.

Проблему зростання і розвитку рослин досліджував М. Холодний, який розробив 1 926 гормональну теорію тропізмов. Вплив фітогормонів на розвиток плодів вивчав А. Еврейскій- стадійний розвиток рослин - Т. Лисенко, А. Сапегін, Н. Брагінець и др вегетативне розмноження рослин - М. Любінскій- корелятні зв`язку між надземними і підземними органами рослин залежно від умов оточення - А. Закордонець, К. Ситник и др біосинтезу обміну нуклеїнових кислот у вищих рослин в зв`язку з ростом - Г. Семененко. Новітній биохим. напрямок у вивченні росту узагальнено 1966 монографії «Фізіолого-біохімічні основи росту рослин» (А. Бойчук, Я. Дудинський, Л. Мусатенко, Р. Процько) - проблему полярності в обміні речовин і розвитку рослин розробляє Г. Молотковській. Роль алелопатичний взаємодії в природних і штучних ценозах на фонах ін. Форм взаємодії висвітлює А. Гродзинський ( «Основи хімічної взаємодії рослин», 1973). Вплив пром. забруднення на метаболізм вивчають фізіологи Донецького ботанічного саду та н.-и. Інти в великих пром. осередках. Над вивченням особливостей пересування і відкладання речовин у запас і біохімії тканин провідних пучків і паренхіми працювали І. Вівалько, В. Лемпіцька і ін.

З 1977 під керівництвом К. Ситника розпочато роботи в напрямку кріофітофізіологіі з метою розробки метод збереження життєздатності рослинних організмів при низьких температурах, кріоконсервації цих об`єктів і ін.
Поділися в соціальних мережах:

Схожі

© 2011—2017 linguage.ru